Традиції гончарства Закарпаття

У межах реалізації освітньо-професійної програми «Декоративно-прикладне мистецтво» та проходження переддипломної практики здобувачі освіти 4 курсу Фахового коледжу мистецтв ім. А. Ерделі Закарпатської академії мистецтв взяли участь у навчально-пізнавальному заході на базі практики — КЗ «Закарпатський музей народної архітектури та побуту» ЗОР.

Метою заходу було забезпечення досягнення програмних результатів навчання та формування фахових компетентностей, зокрема здатності аналізувати твори декоративно-прикладного мистецтва, визначати їх художньо-стильові особливості, застосовувати фахову термінологію та використовувати традиційні художні практики у власній діяльності.

Під час екскурсії здобувачі освіти ознайомилися з фондовою колекцією закарпатської народної кераміки, особливостями традиційного гончарства та технологіями виготовлення керамічних виробів. Екскурсію провела заступниця директора з науково-освітньої роботи Мар’яна Мегела, яка змістовно представила історію формування колекції та особливості розвитку традиційного гончарства Закарпаття.

Фондові зібрання музею репрезентують широкий спектр традиційних керамічних виробів, зокрема глечики («довжанки»), горщики, миски, тарілки, чашки («горнятка»), що походять із різних етнографічних районів Закарпаття: Перечинщини, Ужгородщини, Свалявщини, Іршавщини, Виноградівщини, Тячівщини, Рахівщини та Міжгірщини. Окрему мистецьку цінність становлять твори знаних майстрів, серед яких Михайло Галась, Іван Галас, Василь Газдика, Ганна Кушніренко, Михайло Лемко, Федір Сідей. Серед сучасних митців представлені роботи Олександра Дворака та Ендре Гіді.

Під час екскурсії здобувачі освіти також відвідали експозицію «Садиба з села Довге» Іршавського району, перевезену до музею у 1969 році. В інтер’єрі хати представлено численні предмети ужиткового призначення, що ілюструють господарську діяльність, працьовитість та естетичні смаки селян, зокрема дерев’яне гончарне коло.

На подвір’ї садиби розташована реконструйована гончарна піч (1984 р.), виконана за зразком із села Великі Ком’яти. Її конструкція зберігає принцип вертикального випалу, відомий ще з ранньослов’янського періоду. Піч має форму зрізаного конуса, кам’яну основу та глинобитні стіни. Вона обладнана двома отворами («петьками») для підтримання вогню та верхнім отвором для завантаження виробів.