помер ректор закарпатської академії мистецтв
Сьогодні, 5 травня 2024 р., перестало битися серце людини, яка ціле життя ішла за своєю мрією, а нерідко, зваливши її на свої плечі, і несла. Такою мрією і справою життя Івана Небесника стала сьогоднішня Закарпатська академія мистецтв. Саме його вогонь і бажання змінити на краще ситуацію зі знанням культури Закарпаття та мистецької освіти краю наповнювали цей заклад упродовж багатьох років, починаючи від Ужгородського училища прикладного мистецтва. У червні 1990 р. він став першим демократично обраним директором закладу, і такий вибір виявився непересічною подією, бо всі трансформації, які відбулися, здійснилися завдяки передбаченням і старанням Івана Небесника. Технікум, що готував спеціалістів для Міністерства місцевої промисловості, системно і невпинно перетворювався у заклад, який не тільки відповідно реагував на культурно-політичні зміни, але й виробляв власну стратегію розвитку та бачення власних кроків, які необхідно було робити у митецькій освіті. У цьому ряді можемо згадати присвоєння закладу у 1991 р. імені визначного закарпатського художника Адальберта Ерделі, створення у 1993 р. першого науково-навчального комплексу під егідою Лвівської академії мистецтв, набуття закладом у 1995 р. статусу Ужгородського коледжу мистецтв ім. А. Ерделі, а далі – у 2003 р. - створення Закарпатського художнього інституту, з 2016 р. - Закарпатської академії мистецтв. Лідер, який не просто показував шлях, але робив кроки перший. І коли постало питання необхідності відкриття закладу вищої мистецької освіти на Закарпатті, саме він першим підготував дисертацію і захистив її, саме він став першим професором у закладі. Цим Іван Небесник не тільки стимулював людей поряд із собою, але і започаткував той процес, який сьогодні представляють сотні публікацій та монографії, присвячені мистецтву Закарпаття, а популярність мистецької школи краю стала не тільки всеукраїнською, але і центральноєвропейською.
Сьогодні, коли за Юліанським календарем святкується Пасха, завершив свій земний шлях цілеспрямований чоловік, люблячий батько, дотепний товариш, натхненник та засновник Закарпатської академії мистецтв. Сьогодні у храмах символічно Царські врата залишаються відчиненими, що символізує відкритість Неба. Життя Івана Небесника свідчить, що смерть не має перемоги там, де людина дарує себе іншим. Ректор подарував своє життя Академії, нерідко жертвуючи своїми власними потребами та потребами родини, але саме завдяки цьому дарунку існує Закарпатська академія мистецтв – його мрія і його життя. Так, сьогодні перестало битися серце Івана Небесника, але життя ректора продовжується в закладі, у студентах, у викладачах, у друзях та рідних.
Дякуємо, пане Ректоре…
