ВІД РЕСТАВРАЦІЇ ДО НОВИХ ІНТЕРПРЕТАЦІЙ: РОБОТИ ЗАМ У ПРОЄКТІ ТРОП
З 20 вересня по 20 жовтня у Закарпатському музеї народної архітектури та побуту триває унікальна виставка сакрального дереворізьблення. Вона відбувається у рамках масштабного міждисциплінарного проєкту «ТРОП», який реалізує ГО «Культурна платформа Закарпаття» за підтримки Українського культурного фонду та у партнерстві із Закарпатською академією мистецтв.
Храмове художнє дерево українських Карпат – це неповторне явище духовної та мистецької культури, що формувало ідентичність нашого народу протягом століть. На жаль, радянська доба перервала цю традицію, зруйнувавши сотні пам’яток, а чимало артефактів залишилися малодослідженими і практично невідомими широкому загалу.
Особливе місце у виставці займають роботи, над якими працювали викладачі й студенти Закарпатської академії мистецтв ОП «Реставрація творів мистецтв» на чолі із Крістіною Клісою. Завдяки їхній реставраційній та творчій діяльності вдалося зберегти і відтворити низку пам’яток XVIII–XIX століть: іконостас із с. Туриця, пророчий ряд іконостасу, фрагмент жертовника, царські врата з м. Перечин, панікадило із с. Ізки. Ці твори демонструють високий рівень майстерності українських різьбярів, де поєднуються тонке об’ємне різьблення, складні столярні техніки, покриття левкасом та оздоблення металами.
До виставки також долучені сакральні твори з колекцій обласних музеїв та сучасних майстрів. Серед них – різьблені хрести, розп’яття, рельєфи, терновий вінок Івана Сільвая (1860-ті рр.), а також гуцульські інкрустовані хрести та тарелі Мирослава Радиша.
Зв’язок народного дереворізьблення з професійним декоративно-прикладним мистецтвом яскраво демонструють дипломні роботи здобувачів Академії. Серед них – напрестольні хрести, трійці, розп’яття та авторська дерев’яна пластика. Керівники дипломних проєктів – відомі митці та педагоги: Михайло Приймич, Ігор Сливка, Андрій Чопойдало та Йосип Пал.
Ця виставка – не лише культурна подія, а й важлива місія збереження української ідентичності. Вона відкриває перед сучасним поколінням цілісний світ сакральної дерев’яної архітектури та мистецтва, яке формувало духовний ландшафт Карпат. Саме завдяки таким проєктам відбувається діалог між минулим і сучасним, а освітні й мистецькі інституції, як-от Закарпатська академія мистецтв, стають активними учасниками у збереженні та популяризації національної спадщини.
